A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Тавричанська громада
Херсонська область, Каховський район

Заозерне

Заозерне  село,  розміщене за 45 км на південний схід від м. Каховка та за 1 км від автошляху Херсон – Геніческ.

Площа – 95,5 га. Кількість населення станом на 01.01.2012 р. – 703 особи, дворів – 290. Біля села проходить Каховський магістральний канал.

         День села - 19 жовтня.

Ольгівка – село, розташоване за 12 км., від Заозерненської сільської ради. Площа – 71,6 га., кількість населення – 300 осіб, дворів – 154.

Село Заозерне, раніше Янівка (Іванівка), було засновано в 1907році у період проведення аграрної реформи Столипіна. На 1911 рік в Іванівці існувала кінно-поштова станція. Першими поселенцями Янівки та Ольгівки були переселенці з Уралу, Сибіру та інших регіонів Росії.

         Умови життя перших поселенців були дуже важкими. Серед степу «стирчали» лише землянки та будівлі для скота і ніякої деревини біля двору. Висаджування дерев було зайвим заняттям, так як воду в селі викачували з одного-єдиного колодязя з глибини більш 36 метрів при допомозі коня, який крутив по колу барабан. На барабані була закріплена кадка ємкістю 5 – 6 відер води. Звичайно цієї води хватало лише на особисті потреби.

          Існує така легенда про походження назви Янівка. Колись, ще до революції, у барона Фальцфейна  був управитель Яновський, польський шляхтич, який з часом відкупив у першого частину землі і став поміщіком. Оселився шляхтич Яновський у селі, яке пізніше й назвали Яновка. Було в Яновського шестеро дітей: чотири дівчини та два хлопці. Дівчатка були гарні та лагідні, їх батько дуже любив. А от хлопці ніяк не могли порозумітися між собою та й батька не слухали.

         І от коли настав час ділити землі між дітьми, батько донькам подарував однакові частини  гарної плодородної землі, які знаходилися поблизу з Яновкою, щоб дівчата часто відвідували свого батька. І на честь доньок села на цих землях названі: Ольгівка, Мар'янівка, Катеринівка та Софіївка. Хлопці ж одержали від батька землі , які знаходилися найдалі. І щоб він їх міг бачити якомога рідше, не став ділити між ними ці землі, щоб хазяйнували  разом. На честь братів село назвали Володимиро-Ільїнка. Легенду цю розповів старожил села Михайленко Олексій Миронович.

         Радянська влада в Янівкі була встановлена у січні 1918року. Відповідно до адміністративно-територіального поділу 1923 року Іванівка ввійшла до складу Чаплинського  округу Одеської губернії. У списку населених місць Херсонського округу Одеської губернії за 1922-1923р.р. вказано, що в селі проживало 2380 мешканців та обліковувалось 423 приватних сільських господарства.

         У довіднику “Список залюднених місць Херсонської округи на 01 січня 1928 року” вказано , що в с. Іванівка проживало 2373 мешканці, налічувалося 425 дворів. У 1928 році був утворений колгосп “Артель крестьянина”, який  у 30-х роках був перейменований у колгосп ім. Молотова.

         На той час в Іванівці керувала Іванівська сільська рада Ново-Троїцького району Миколаївської області. В селі Ольгівка діяла Ольгівська сільська рада Ново-Троїцького району.На початку тридцятих років Ново-Троїцький район став входити до Мелітопольської округи, а на кінець тридцятих вже входив до Дніпропетровської області.

Зі створенням у 1929 році зернового радгоспу «Червоний Перекоп» (директор П. Редько) в селі Ольгівка створюється його відділок, який успішно працює до 1936 року. В 1936 році на базі відділення радгоспу утворено колгосп імені Ленінського комсомола. До 1957 року в цьому господарстві жителі Ольговки та навколишніх населених пунктів Червона Зоря, Артьомівка, Тімірязєвка  вирощують зерно, бавовну та бахчу, утримують тваринницькі ферми. І у лише у 1957 році колгосп ліквідується, а на його базі створюється відділення радгоспу «Асканійський».

Згідно довідок, які збереглись у жителів села Ольгівка, у 1932 році головою Ольгівської сільської ради працював Дудка Ілля Маркович, а секретарем Черниш Іван Степанович.

У 1939 році Ольгівську раду очолював  Синенюк, а секретарем був обраний Дорошко Трохим Матвійович. У 1947 – 1949 роках головою Ольгівської сільської ради працював Іващенко Гаврила Омельянович, а секретарем Дорошко Т.М. З 1957 року село ввійшло до складу територіальної громади Тавричанської сільської ради.     

Не минула стороною села і Друга Світова війна. Село Іванівка було окуповане фашистами 11 вересня 1941 року, а визволене частинами Червоної армії 30 жовтня 1943 року. 192 жителя Іванівки захищали рідну землю, 102 з війни не повернулися, 27 нагороджені орденами і медалями СРСР. Різними були їх шляхи і воєнна дорога. Одними з перших пішли на захист Вітчизни П.С. Гук, О.І. Афонін, А.П. Дундук; учасниками Сталінградської битви були Г.І. Акушева, В.К. Кривопляс, К.Д. Гуцаленко; учасниками танкової битви під Курском – К.Д. Гуцаленко, О.І. Афонін. Серед визволителів Криму були П.С. Гук, С.Л. Пенязєв. Живою легендою 394-ої Криворізької дивізії став тракторист із Іванівки М.І. Пенязєв.

             Прапор Перемоги при визволені від фашизма по країнам Європи пронесли І.Г. Каменєв, В.А. Руснак, М. Коновалов, П.І. Дьяков, а по Німеччині – В.Т. Андрієвський, О.І. Афонін, К.Д. Гуцаленко, Ю.І. Гулицький, Г.К. Бойко.

         Житель села Ольгівка, водій військового підрозділу 3-ої Ударної армії 1-го Білоруського фронту Парфьоненко Федір Іванович був не тільки учасником штурму Берліну, але і входив до групи бійців, яка встановила Прапор Перемоги над рейхстагом. Також в Берліні зустріла дев’яте травня 1945 року Бойко Галина Константинівна, яка після призову в Новотроїцькому військкоматі, пройшла бойовий шлях через Пойму, Бахчисарай, Запоріжжя, Москву, Латвію, Литву, Кьонігсберг. Вона врятувала багато бійців, під вогнем ворога на собі витягуя їх  з поля бою. При цьому сама два рази отримала важкі поранення. Бойко Г.К.  за бойові заслуги нагороджена орденом Великої Вітчизняної війни I ступеня.

         В тилу селяни теж віддавали всі сили, працюючи на Перемогу. Медаллю «За доблесну працю в Великій Вітчизняній війні 1941 -45 р.р.» нагороджені Іващенко Г.М., Конькова К.І., Кравцова О.А., Троцан М.О..   

У грудні 1947року відбулися перші післявоєнні вибори. Іванівську сільську раду, очолили голова – М.Т.Довбня та секретар  - Г.М. Басс. Рішенням виконкому Херсонської обласної ради депутатів трудящих від 23 серпня 1963 року село Іванівка Тавричанської сільської ради Чаплинського району було перейменовано в село Заозерне.

                У зв’язку з об’єднанням обласних промислової і сільської рад депутатів трудящих 4 січня 1965року Указом Президії Верховної Ради УРСР проведено розукрупнення районів, у результаті чого села Заозерне та Ольгівка Тавричанської сільської ради увійшли до складу Каховського району Херсонської області, а сільськогосподарські підрозділи, розташовані в цих селах, стали відділеннями № 3 та №4 радгоспу  “Асканійський”.   

         На підставі наказу Каховського треста радгоспів від 11 травня 1975 року був створений радгосп «Херсонський» з головною базою в селі Заозерном та відділенням в селі Ольгівка. Основні завдання радгоспу – вирощування зерна кормів та м’ясо-молочне виробництво. З перших днів його очолив Шешеня Володимир Васильович, який пропрацював  директором радгоспу більше двадцяти  років..

gromada.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь