Що таке вірусні гепатити і як із ними жити?
28 липня відзначатиметься Всесвітній день гепатитів. Центр громадського здоров’я інформує про це захворювання, щоб привернути увагу до загрози різних форм гепатиту.
Гепатит – це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження.
Гепатит B і C - 2 основних типи з 5 різних інфекцій гепатиту - є причиною 96% всіх випадків смерті від гепатиту. Близько 325 мільйонів людей у ??світі живуть з хронічною інфекцією, викликаною вірусом гепатиту B або вірусом гепатиту C.
Шляхи передачі гепатиту В:
- при народженні від матері до дитини
- незахищені статеві контакти
- небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов'язані з контактом з кров'ю (татуювання, пірсинг тощо)
- використання нестерильного ін'єкційного інструментарію при вживанні наркотиків
Гепатит В є небезпечним і для працівників охорони здоров'я, які можуть мати травми від уколів голками при догляді за пацієнтами, інфікованими ВГВ.
Найкращий та найбільш ефективний спосіб попередження інфікування ВГВ - це вакцинація.
Яким чином гепатит В НЕ передається?
Вірус гепатиту В не передається через столові прибори, при годуванні груддю, через обійми, поцілунки, рукостискання, кашель, чхання, використання громадських басейнів або аналогічних об'єктів.
Вірус гепатиту С (HCV), в основному, передається при контакті з інфікованою кров'ю чи біологічними рідинами інфікованої людини. Найпоширеніші шляхи передачі:
- небезпечні медичні та інші маніпуляції, пов'язані з контактом з кров'ю (татуювання, пірсинг тощо)
- використання не стерилізованих побутових та професійних приладів після інфікованої людини (зубні щітки, манікюрні ножиці, бритви тощо)
- використання нестерильного ін'єкційного інструментарію при вживанні наркотиків
- при переливанні крові та її компонентів.
Можлива також передача інфекції під час незахищеного статевого контакту, але це відбувається набагато рідше. Крім того, ВГС може передаватися від матері до дитини. Вакцини проти гепатиту С не існує.
Гепатит С не передається через грудне молоко, харчові продукти або воду, при побутових контактах, наприклад обіймах, поцілунках і споживанні продуктів і напоїв спільно з інфікованою особою.
За оцінками понад 5% українців інфіковані гепатитом С, а це близько 2 млн. інфікованих осіб. Наразі в Україні зареєстровано 52 448 хворих на гепатит С.
За даними ВООЗ, за допомогою противірусних препаратів можливо вилікувати понад 95% людей з інфекцією гепатиту С.
Профілактика гепатитів
Як можна захистити себе?
Ви можете захистити себе від гепатиту В за допомогою вакцинації, що формує імунітет в середньому на 20-30 років, а іноді – пожиттєво.
Крім цього, передачі вірусу гепатиту В можна запобігти наступним чином:
- Уникайте контактів з кров’ю та рідинами організму інших людей
- Уникайте непотрібних ін’єкцій: вибирайте пероральні ліки замість ін'єкцій там, де це можливо
- Уникайте випадкових статевих контактів, завжди використовуйте презерватив
- Ніколи не діліться персональними бритвами чи зубними щітками, манікюрними ножицями та іншими засобами індивідуального користування
- Використовуйте тільки стерилізовані інструменти для тату і пірсингу
- Вагітним жінкам, в яких діагностовано гепатит В, потрібно порадитися зі своїм лікарем про те, як запобігти передачі гепатиту до вашої дитини
Вакцини проти гепатиту C не існує, тому профілактика інфекції гепатиту С залежить від безпечних медичних та інших маніпуляцій, що пов’язані з контактом з кров’ю.
Заходи первинної профілактики гепатиту С, рекомендовані ВООЗ:
• гігієна рук: миття рук і використання рукавичок, хірургічна обробка рук;
• безпечне здійснення медичних ін'єкцій;
• надання комплексних послуг, спрямованих на зменшення шкоди, споживачам ін'єкційних та інтраназальних наркотиків, включаючи стерильне ін'єкційне обладнання;
• тестування донорської крові на гепатити В і С (а також ВІЛ і сифіліс);
• підвищення інформованості медичного персоналу про шляхи інфікування гепатитом С;
• правильне і регулярне використання презервативів.
Вторинна і третинна профілактика
Для людей, інфікованих вірусом гепатиту С, ВООЗ рекомендує наступні заходи:
• консультування щодо різних варіантів медичної допомоги та лікування;
• імунізація вакцинами від гепатиту А і В з метою запобігання ко інфекції цими вірусами гепатиту для захисту печінки;
• проведення лікування;
• регулярний моніторинг з метою раннього діагностування хронічних захворювань печінки.
